Возврат ПДН за ЭКО-программу, Украина.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Лист
від 15.05.08 № 4172/к/17—0714, № 9704/7/17—0717
Щодо включення до податкового кредиту витрат із штучного запліднення
Згідно із статтею 48 Основ законодавства про охорону здоров’я” від 19.11.92р. № 2801-ХІІ застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими Міністерством охорони здоров'я України, на прохання дієздатної жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя.
Відповідно до пп. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.03 № 889 „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон) платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року фактично понесені ним суми витрат із штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором, чи ні.
Відповідно до Порядку проведення клінічних випробувань тканинних і клітинних трансплантатів та експертизи матеріалів клінічних випробувань й унесення змін до Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.02.2006 N 66 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2006 за N 252/12126» від 10.10.2007 N 630 донор — це особа, у якої за життя або після її смерті взято анатомічні матеріали для трансплантації або виготовлення біоімплантатів.
Тобто, при штучному заплідненні донором є чоловік, а платник податку, який має право на податковий кредит — це жінка, з якою проводиться така дія.
Законом (пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5) передбачено, що до податкового кредиту дозволено включати суми власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування. Але, на даний час не прийнятий закон „Про загальнообов’язкове медичне страхування”, тому, відповідно до Прикінцевих положень Закону (пп. 22.1.2 п. 22.1 ст. 22) для нарахування податкового кредиту щодо зазначених у пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 витрат, в т.ч. на проведення супутнього штучному заплідненню лікування, за 2007 рік не має законодавчих підстав.
Тобто витрати, визначені у пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 Закону, які здійснюються у зв’язку із штучним заплідненням, в т.ч. на проведення супутнього штучному заплідненню лікування, не можуть бути віднесені до витрат, передбачених пп. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону.
Як повідомило на запит ДПА України Міністерство охорони здоров’я України листом від 27.03.2006 року № 4.40—19/186, до допоміжних репродуктивних технологій (штучного запліднення) безпосередньо належать: ЗІВ – запліднення ін вітро (IVF); ІКСІ – ін'єкція одного спермія в цитоплазму ооцита (IKSI); ІСЧ – інсемінація спермою чоловіка; ІСД – інсемінація спермою донора; ЕТ – ембріотрансфер; сурогатне материнство.
Враховуючи наведене, платник податку – жінка (з якою проводиться дія із штучного запліднення) може віднести вартість безпосередньо процедур, зазначених у вказаному листі МОЗ України до податкового кредиту, передбаченого пп. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону.
Заступник Голови С.І. Лекарь
